Ми – цивілізація людей, що ведуть малорухливий спосіб життя, цивілізація вболівальників, а не гравців на спортивних змаганнях, ми переїдаємо, але залишаємося голодними через те, що їмо безжиттєву штучну їжу.М’язи стають в’ялі через відсутність вправ, а тканини виснажуються через неправильне харчування. Від неправильного способу життя хребет стає твердим і деформується. Хрящі й диски між хребцями руйнуються через відсутність фізичних вправ та поганої циркуляції крові в сусідніх тканинах. Хребетний стовп ніби «всихає». Багато людей у 60-70 років стають на 3-5 дюймів нижчими, а дехто на схилі літ взагалі горбиться.
Однак хребет коротшає і ненормально згинається не від віку. Неправильне харчування, недолік фізичної активності призводять до того, що навіть діти ходять, сутулячись, ледве пересуваючи ноги. З роками зазначені недоліки закріплюються й стають характерними ознаками віку.
Проте якби основним фактором був час, то хребет в людей похилого віку давно перестав би працювати. Але він у деяких з них став більш гнучким і сильним, аніж був півстоліття тому. Чому? Тому що люди розуміють, яку важливу роль відіграє хребет у житті, і роблять все можливе, аби забезпечити хорошу циркуляцію крові в ньому та в суміжних йому м’язах і зв’язках. Вони також знають цінність здорової їжі, що містить найважливіші мінеральні речовини й вітаміни, які необхідні для створення сильних здорових кісток і хрящів.
Міцність будь-якого хребта залежить від того матеріалу, з якого він створений і від тих фізичних навантажень, яким він піддавався протягом усього життя, незалежно від кількості прожитих років. І ніщо не впливає на здоров’я, енергію, життєдіяльність людини так, як стан його хребетного стовпа.
