Роль фізичної активності в розвитку перехресної адаптації

У відповідь на дію різних факторів зовнішнього сере­довища організм реагує певними пристосувальними ре­акціями, які забезпечують збереження гомеостазу, а відповідно, і життя. Жити — означає пристосовуватись, тобто адаптува­тись. В основі адаптації (від adaptatio — пристосування) лежить зміна обміну речовин, функції й структури органів і систем.

Деякі фактори навколишнього середовища викликають комплекс однотипних змін. Таким чином, при адаптації до певних факторів можливо набути підвищеної резистен­тності до дії інших, наприклад, пристосування до гіпоксії збільшують витривалість до холоду, фізичного наванта­ження. Це явище отримало назву підвищення неспе­цифічної резистентності або перехресна адаптація.

Будь-які фактори, що підвищують функціональну активність органів і систем організму, викликають схо­жий наслідок, а саме: виникає дефіцит енергетичних ресурсів (какроергів), посилюється процес фосфорилювання, мобілізуються запаси, зокрема глікогену. Така зміна енергетичного обміну є сигналом для генетичного апарату клітин, що прискорює синтез нуклеїнових кис­лот та білків, більшого утворення мітохондрій та фер­ментів. Завдяки цьому збільшується синтеза АТФ, зро­стає об’єм клітин, вони починають розмножуватись. Усе це забезпечує кращу адаптацію організму до дії несприятливих факторів середовища. Таким чином, активація генетичного апарату клітин через дефіцит енергії забез­печує зростання енергетичного потенціалу, а це є підґрунтям підвищення неспецифічної резистентності.

Така схожість у механізмах адаптації дозволяє орган­ізму пристосуванням до дії одного фактора та стати більш стійким до дії інших факторів. Тому фізично треновані люди стійкіші до умов гіпоксії, змін температури навко­лишнього середовища, крововтрати, радіації, збудників тощо (М.В. Зімкін, 1968).

Дія на організм стресорів завжди призводить до до­даткових енергетичних витрат, тому важливим кри­терієм адаптованості є здатність біосистеми зберігати постійний енергетичний потенціал.

Систематичні фізичні вправи тримають високою енер­гетичну потужність мітохондрій, що забезпечує протис­тояння клітин факторам зовнішнього середовища, тобто стабільність неврівноваженої (відкритої) системи — організму людини.